Miata NB - a lot of problems with the body?

   І дійсно, проблем з кузовом у Міати вистачає, особливо якщо враховувати передню частину кузова. Лонжерони натомість від першого покоління виготовленні з двох шматків металу 1.5 мм товщиною, і зварені між собою. Так, це дуже круто підсилює конструкцію подібних коробів, але з часом, та під впливом вологи вони згнивають, і треба їх відновлювати. Є деякі контори які виготовляють ремвставки цих лонжеронів з закладними під болти кріплення, але як Ви здогадались - це не мій вибір то му що: 
   По-перше: Там вставка з однієї частини металу, а треба відновлювати так як було передбачено заводом виробником, тобто повинна бути внутрішня частина (підсилювач з закладними) і зовнішня частина;
   По-друге: Закладні там не приварені, а на шліцьових втулках, які згодом при взаємодії з вологою в різьбовому з'єднанні закиснуть, і при необхідності відкрутити болт М6 чи М8, просто провернуться в цьому лонжероні;
   По-третє: Там не вся частина яка мені необхідна.

   Але все по порядку. Ця Міата заїхала до мене з доволі великим списком робіт. В першу чергу мені необхідно було її розібрати по низу, і демонтувати мотор з КПП. Але ходова частина, а тим паче підрамники ніколи ще з заводу не знімались, машина стояла десь в дуже сирому приміщенні і вся ходова погнила. Дуже багато часу було витрачено на те щоб зняти все необхідне включаючи бак і магістралі. Вся ходова частина буде відновлюватись, всі металеві вироби та кронштейни будуть підлягатись цинкуванню, а підрамники пісочитись та фарбуватись порошковою фарбою. 
   

   Добравшись нарешті до кузова, я побачив що до мене тут вже проводили зварювальні роботи, але не так скажемо педантично як звик виконувати їх я: 

   Довелось вирізати лонжерон з коробом кріплення буксирувального крюка, і не забути відсвердлити та вирізати частину підкрилка для подальшого їх виготовлення:

   Ось так виглядав лонжерон з середини до мене поварений: 

   Вирішив я почати з складного, а саме з виготовлення короба під буксирувальний крюк: 

   Треба відсвердлити закладну товщиною 2.5 мм від старого короба, відновити її, та вварити в новий корпус:

   Ну і наступним етапом було виготовлення самого лонжерону та підсилювача з закладними. В цілому багато труднощів в мене не виникло при виготовленні, зокрема верхньої частини короба лонжерона і самої вставки. Він так вигнутий з правої сторони під підкрилок, а з лівої під шланги та трубки, а все через те, що товщина металу 1.5 мм. - він тяжко піддавався, особливо важко гнувся на металогибному верстаті: 

   Хочу показати вам фото до і після:

   Сам по собі підсилювач виготовити було не проблема, головне щоб він щільно вкладався в зовнішній короб лонжерону і збігалися всі отвори один з одним, потім після того як його приварю до автівки, то цей підсилювач треба буде по точках зварити з лонжероном, і однією з головних умов - це збіг отворів. До речі, для кріплення кронштейнів стабілізатора я використав закладні М8, замість заводських М6:

   Наступним моїм кроком було виготовлення чистини підкрилку, який був в незадовільному стані: 

   Але це все ще треба було підігнати до кузова, і зварити:

   Також треба було не забути за відновлення кронштейну під стабілізатор, його "попереднікі" в місцях кріплення відрізали, та приварили "як треба". 

   З правою стороною було покінчено, тепер слід зайнятись і лівою, але роботи по ній було більше, особливо по відкрилку, він був більше зруйнований ржею.

   Прихопивши лонжерон на зварювальні точки, я почав підгонку підкрилка встик з рідним, щоб не було видно місця зварювання після подальшої обробки та рихтування:

   Закінчив роботу над підкрилком, треба було відновити пол та піддомкратник зі сторони водія. 

   Поки я чекав пороги та задні кріла, вирішив зайнятись лівим карманом багажного відсіку. 

   Дочекавшись порогів та крил, я вирішив зайнятись заднім лівим поддомкратником. 

   Почав готувати все для того щоб підгнати поріг, та обварювати його, і для цього треба було скрафтити задню вставку порога.

   Після того як прихопив поріг на пару зварних точок, обов'язково потрібно було поставити двері, щоб переконатися в правильному зазорі. І якщо все рівно – обварити та зачистити.

   Завершивши з порогом, настала черга крила. Але раніше я відновив край підкрилка, цей процес в об'єктив камери, на жаль, не потрапив. 

   Відрізавши і свердливши непотрібну частину крила для підгонки ремонтної вставки встик, треба було зобити підкладку, щоб за швом був ще один шматок металу. Це мінімізує пропал металів, і їх менше веде від нагрівання. 

   Усе підігнавши на свої місця, я вирішив трохи підрівняти на англійському колесі нижню частину цієї ремонтної вставки крила. Штамп там був гофрою, що сильно кидалось у вічі.

   Були загрунтовані всі внутрішні частини кузова і сама вставка, і можна було її вварювати. Але так само оброблено шовним герметиком у заводському місці – це важливо: 

   Поставивши крило на своє місце, і жорстко його зафіксувавши, треба було дати час застигнути шовному герметику, а потім уже обварювати.

   Після того, як було обварено крило, його зрозуміло трохи покрутило від перегріву в місці шва, тому довелося відрихтувати його.

   І мені не дуже подобався зазор з дверцятами, тому нехитрим способом за допомогою ударів молотком через дошку в торець дверного пройому вдалося досягти бажаного.

   Та й закрив повністю цей кут. Сторона готова!

   Праворуч було все так само. Права ніша, яка призначена для АКБ, сильно згнила, тому довелося крафтити все заново:

   З крилом і порогом була зроблена така ж робота як і з лівого боку, тільки хіба що довелося додатково замінити ще одну вставочку спереду порога.

   Ну і потім був досить складний етап - це зачистка всього днища до металу. Видалення старого гравітексу та шовного герметика. Після того як я повністю зачистив днище, потрібно було контрольно пройтися лазером, та й дістатися до деяких важкодоступних місць.

   Потім все це треба було загрунтувати, насамперед на голий метал був нанесений перетворювач іржі TEROSON VR 625, а на нього вже Епоксидний 2к грунт Новол. 

   Не забувши про шовний герметик, було все підготовлено для нанесення гравітексу, але насамперед обклеївши всі технічні отвори, закладні та шпильки.

   І нарешті найсмачніше - це збірка та встановлення всіх нових тюнячок та запчастин на оцинковані болти та гайки.

   Після зборки, треба було зробити розвал-сходження. 

   І потім кілька днів її потестити, щоб переконатися в тому, що авто в повному порядку і можна віддавати її господареві. 

   Загалом ця робота в мене зайняла по часу 1 рік 1 місяць. Дякую за Вашу увагу!